Він боїться замкнутого простору. Тому ми зустрічаємося в центрі міста і прогулюємося.

Назарчик Володько –- наш новий підопічний із с. Богданівка Знам'янського району. Ххлопчику вісім. Він пересувається в інвалідному візку, самостійно ходити не може.

Мама Назарчика – Надія на одному подиху розповідає історію синочка, тримаючи його за ручку, заспокоюючи…

«Я народила Назарчика на 35 тижні вагітності. Він народився майже мертвим… У нього ще не були сформовані кістки черепа і не були відкриті легені. Родився він у тяжкому стані… Проте нас відправили на третій день додому… Помирати… Він був слабкий, не міг навіть смоктати. Мені сказали, що все буде добре, просто він недоношений. Вдома йому ставало гірше - важко дихав. Ми викликали швидку медичну допомогу і нас забрали в реанімацію у дитячу обласну лікарню… Пізніше нас виписали, проте…

Дитина не сідала – ні в шість місяців, ні у вісім, ні у дев'ять. Я зверталася до неврологів і педіатрів, висновок був один «він просто товстенький». Коли Назарчику був рік, він не перевертався і ні на що не реагував, мені знову казали місцеві медики, що все гаразд… Часу ми втратили багато. Я зараз шкодую лише про це. Якби ж час повернути… Може би не було таких наслідків, як зараз…

У рік і три місяці нам поставили діагнози - ДЦП, спастичний тетрапарез, затримка розумового розвитку. Ми перший рік відтоді практично жили у лікарні Добруджа. Він почав тримати головку, іграшку в руках. Через півроку після встановленого діагнозу, у Назарки почалися судоми.
Ми постійно проходимо реабілітації та лікування, отримували путівки за державний кошт. Купити додаткові не мала змоги, я сама виховую сина…

Назарчик переніс дві операції. У нас був підвивих, торік ми зробили теж операцію - поставили пластину, зафіксували тазостегновий суглоб. Зробили операцію Страйтера на двох ніжках і дві пахові надсічки. Два з половиною тижня тому ми були у Львову в Охматдиті, і нам уже витягли пластину. Все благополучно. Він навіть перевертається на ліжку, значить у нього не болить стегно.

У Назарчика проблеми із психікою. Він дуже нервовий, збуджений, не дає до себе торкатися, буває аутоагресія – він себе б'є і кусає. Два роки, як спить лише під снодійним. Раніше ж спав годину в добу, весь інший час - кричав…

Назарчику дуже потрібна реабілітація у Микуленецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації (Тернопільська область). Це єдине місце в Україні, яке нам підходить. Тут вода і «грязи», які не викликають судоми у Назарчика. Нам потрібно зняти після операції спастику і укріпити м'язи. Ми записалися на 27 серпня, перебування на 14 днів коштує майже 4 тисячі гривень. Така ж сума і для мене, адже я не зможу його самого там залишити. У нас немає цих грошей…

Моє материнське прохання до вас про допомогу… Я сама виховую сина і щороку ми їздимо в різні лікувальні та реабілітаційні заклади… Я так хочу, щоб він не відчував біль, щоб ми зняли спастику. От зараз він розгинає ручку, а він може в ній тримати іграшку чи мою руку… Допоможіть для Назарчика зібрати майже 4 тисячі гривень. Моє материнське спасибі вам за розуміння і допомогу…».

PЕКВІЗИТИ БО МБФ «Дивожиття»:
ПAТ КБ «ПpивaтБaнк»
Paхунок: 26003052916748
МФО: 323583
Код зa ЄДPПОУ: 42467845
Пpизнaчення плaтежу: «Блaгодійнa допомогa для Назара Володько»
ЄДИНA Кapткa ПpивaтБaнку: 5169 3305 1646 6080

Made on
Tilda